Життя через смерть
Карл лікувався від раку і потребував пересадки обох легень. Він просив у Бога нові легені, втім почувався від цього ніяково. Йому здавалося дивним про це молитися, оскільки “хтось мав померти, аби я міг жити”.
Практикуй те, що проповідуєш
Я почала читати Біблію своїм синам, коли найменший, Ксав’єр, тільки-но пішов у дитячий садок. Я шукала повчальні тексти і ділилася віршами, які можна було застосувати до наших обставин, і які заохочували синів молитися разом зі мною. Ксав’єр легко запам’ятовував біблійні тексти. Якщо ми зазнавали труднощів і потребували мудрості для їх подолання, він цитував вірші, які проливали світло на Божу істину.
Безглузда інвестиція
У 1929 році, під час занепаду американської економіки, мільйони людей втратили все. Та тільки не Флойд Одлум. У той час, як усі панікували і продавали свої акції за низькими цінами, Одлум, здавалося, робив безглуздя і, попри невизначене майбутнє країни, скуповував ці акції. Однак “безглузді” дії Одлума окупилися, приносячи йому доходи не одне десятиліття.
Він чує нас з неба
Маленькому Мейсону виповнилося 18 місяців, а він ще ніколи не чув голосу своєї мами. Коли лікарі вставили малюку слуховий апарат, його мати Лорін запитала в нього: “Ти мене чуєш?” Очі дитини засяяли. “Привіт, немовля!” – додала вона. Той у відповідь радісно заворкотів. Зі сльозами на очах Лорін зрозуміла, що була свідком дива. Вона передчасно народила Мейсона, після того як у неї тричі стріляли злодії, які проникли до неї в дім. Маючи вагу 450 грамів, Мейсон 158 днів провів у реанімації, і навіть не було сподівань, що він виживе, не кажучи вже про те, щоб чути.
Втеча або мир?
На рекламному щиті магазину з продажу джакузі видніється напис “ВТЕЧА”. Це привертає мою увагу і полонить мої думки. Ми з дружиною вже міркували над тим, щоб придбати джакузі. То була б відпустка на подвір’ї! Якщо тільки не враховувати необхідність чистити джакузі та рахунок за спожиту електроенергію. І… раптом така бажана втеча починає сприйматися як те, від чого треба тікати.
Малюнок прощення
Маленька червона прямокутна коробочка була дивовижною. У дитинстві я могла гратися нею годинами. Повертаючи одну ручку на коробці, я могла створити на екрані горизонтальну лінію, повертаючи іншу ручку – вертикальну. Повертаючи обидві разом, я могла намалювати діагоналі, кола та інші форми. Однак справжнє диво відбувалось, коли я перевертала чарівний екран, трохи його трусила і знову перевертала назад. Екран ставав чистим, даючи мені можливість намалювати щось нове.
Омиті
За словами мого друга Білла, його знайомий Герард “тривалий час був дуже далекий від Бога”. Проте одного дня, коли Білл зустрівся з Герардом і пояснив йому, як Божа любов надала шлях для нашого спасіння, Герард увірував у Господа Ісуса. Зі сльозами на очах він покаявся в гріхах і віддав своє життя Христу. Коли після молитви Білл запитав Герарда, як він себе почуває, той, витираючи сльози, відповів одним словом: “Омитим”.
Наближені
Пандемія коронавірусу ускладнила систему доступу до банківської комірки. Тепер, щоб узяти щось зі своєї комірки, я маю призначити зустріч, сповістити про час свого прибуття, аби мене впустили до банку, показати свій паспорт та підпис, а потім чекати, коли призначений банкір проведе мене до сховища. Вже у сховищі за мною знову зачиняються важкі двері, допоки я не візьму в металевому сейфі те, що мені потрібно. Якби я не виконувала всі ці інструкції, то не отримала б доступ до комірки.
Справжня надія
На початку 1960-х років США були охоплені сподіванням на світле майбутнє. Молодий президент Джон Ф. Кеннеді представив концепцію під назвою “Нові рубежі”, заснував організацію “Корпус миру” та ініціював програму підготовки польоту на Місяць. Процвітаюча економіка схиляла багатьох людей до думки, що в майбутньому все буде добре. Однак потім відбулася ескалація військового конфлікту у В’єтнамі, країну охопив неспокій, Кеннеді вбили, а загальновизнані принципи оптимістично налаштованого суспільства зникли. Одного оптимізму було недостатньо, і на зміну йому прийшло розчарування.
Долаючи незгоду
У соціальній мережі “Твіттер” створили платформу, де люди зі всього світу висловлюють свої погляди у форматі коротких звукових фрагментів. Однак останнім часом люди почали використовувати “Твіттер” як засіб засудження інших через власну незгоду з їхніми поглядами та способами життя. Зайдіть на платформу будь-якого дня, і ви побачите “в тренді” ім’я хоча б однієї людини. Натиснувши на це ім’я, ви побачите, як мільйони людей дискутують стосовно якихось спірних питань.
Назад до основ
Схоже, що новорічні рішення приймаються для того, щоб їх не виконувати. Дехто вирішив покепкувати з цього, запропонувавши цілком здійсненні новорічні обіцянки. Ось деякі з них, зібрані в соціальних мережах.
Стійка віра
Високі дюни вздовж північного узбережжя Сільвер Лейк становили ризик для навколишніх будинків, бо одного дня ті могли опинитися під цими сипучими пісками. Попри всі спроби завадити насуванню піщаних пагорбів, мешканці безпомічно спостерігали, як прямо на їхніх очах пісок ховав під собою добре збудовані будинки. Місцевий шериф, керуючи прибиранням нещодавно зруйнованого котеджу, підтвердив, що процес незворотний. Яким би чином домовласники не намагалися уникнути небезпек від цих нестійких насипів, дюни просто не можуть слугувати міцним фундаментом.
Коли любов безкінечна
“Коли мій дідусь брав мене з собою на пляж, – згадувала Сандра, – він завжди знімав свій годинник і ховав його. Одного разу я поцікавилася, чому він це робить. Дідусь посміхнувся і відповів: «Бо я хочу, аби ти знала, наскільки важливим для мене є час, проведений з тобою. Я просто хочу бути з тобою, а час нехай собі йде»”.
Ефект нового початку
Коли Брайані виповнилося тридцять, вона була засмучена, що й досі займалася торгівлею, яку ніколи не любила. Вона вирішила, що настав час знайти нову роботу. Девід на Новий рік подивився в дзеркало і пообіцяв собі схуднути цього року. Для Джеймса минув ще один місяць, сповнений проявами люті. Він пообіцяв собі, що наступного місяця докладатиме ще більше зусиль, аби позбутися спалахів гніву.
Слово і Новий Рік
Зростаючи на Філіппінах, Мікеллан зазнавала багато труднощів, і її найбільшою розрадою було читання. Одного дня, перебуваючи в університеті, вона прочитала перший розділ Євангелія від Івана, і її “кам’яне серце ожило”. Вона відчула, наче хтось їй сказав: “Так, тобі подобається читати тексти, однак чи ти знаєш, що є Вічне Слово, Яке… завжди здатне проникати крізь темряву? Слово, Яке зодяглося в тіло. Слово, Яке тебе любить”.