Категорична відмова
Коли під час Другої світової війни нацисти мобілізували Франца Егерштеттера, він пройшов базовий курс військової підготовки, однак відмовився присягнути в особистій вірності Адольфу Гітлеру. Влада дозволила йому повернутися працювати на фермі, однак пізніше знову мобілізувала на військову службу. Дізнавшись більше про нацистську ідеологію і про геноцид євреїв, Егерштеттер вирішив, що через свою вірність Богу він ніколи не зможе воювати за нацистів. Його арештували і стратили, залишивши без чоловіка та батька дружину і трьох дочок.
Божі шляхи відновлення
Однією з найбільш зворушливих пісень мюзиклу “ Найвеличніший шоумен ” є пісня “Відтепер”. У пісні, проспіваній після болісного усвідомлення головним героєм, скільки болю він завдав родині та друзям, розповідається про радість від повернення додому та від розуміння, що того, що в нас уже є, більш ніж достатньо.
Упередження і прощення
Вислухавши проповідь про виправлення несправедливості, член церкви зі сльозами на очах підійшов до пастора і почав просити в нього прощення за те, що через власні упередження голосував проти запрошення чорношкірого служителя бути служителем їхньої церкви. “Я справді потребую вашого прощення. Я не хочу, щоб упередження та расизм вплинули на життя моїх дітей. Я не голосував за вас, я був неправий”, – сказав він. Відповіддю на сльози і сповідь члена церкви стали сльози і прощення служителя. Через тиждень раділа вся церква, почувши свідоцтво чоловіка про Божу працю в його серці.
Проходячи через життєві бурі
Шістнадцятого липня 1999 року в Атлантичному океані розбився невеликий літак, яким керував Джон Ф. Кеннеді молодший. Згідно з даними, причиною катастрофи стала поширена помилка, відома як феномен “гігантської руки”. Це явище виникає тоді, коли через погану видимість пілоти втрачають орієнтацію в просторі й забувають покладатися на авіаприлади, аби успішно дістатися пункту призначення.
Впевнена молитва
Річард і Сьюзен дуже зраділи, коли Сьюзен нарешті завагітніла. Однак її проблеми зі здоров’ям становили ризик для дитини, тому Річард щоночі молився за дружину і дитину. Однієї ночі він відчув, що більше не треба наполегливо молитися, адже Бог обіцяв про все потурбуватися. Втім через тиждень у Сьюзен стався викидень. Річард був спустошений: “Можливо, ми втратили дитину, бо я недостатньо наполегливо молився?”
Слухати і навчатися
На одному боці вулиці домовласник розмістив на своєму подвір’ї величезного надувного білоголового орлана, вкритого американським прапором. Перед будинком стоїть його велика вантажівка. На боковому склі намальований прапор, а задній бампер вкритий патріотичними наклейками. З іншої сторони вулиці, на сусідському подвір’ї, розміщені вивіски із закликами до соціальної справедливості, про яку йде мова в новинах.
Прагнучи до Бога
Коли Коннер і Сара Сміт переїхали в інший будинок за п’ять миль по цій самій вулиці, їхній кіт Сморс висловив своє незадоволення, утікши з нової оселі. Одного разу Сара побачила в соціальних мережах фото їхнього старого будинку. На фотографії був Сморс!
Ісус нас відновлює
Хоча Сем нічого поганого не зробив, але він втратив роботу на конвеєрі. Неуважність, проявлена іншими, призвела до проблем з автомобілями, які вони збирали. Після декількох гучних аварій обачні клієнти перестали купувати їхній бренд. У компанії відбулося скорочення працівників, і Сем залишився без роботи. Він постраждав не з власної вини. Це несправедливо.
Надія в горі
Водій таксі розповів нам свою історію по дорозі до лондонського аеропорту Хітроу. Шукаючи порятунку від війни та розорення, він прибув до Великобританії, коли йому було п’ятнадцять років. Тепер, через одинадцять років, у нього вже є своя родина; він здатен її забезпечувати, чого не зміг би зробити на батьківщині. Однак він сумує, що й досі в розлуці зі своїми батьками, братами та сестрами. Він розповів про важкий шлях, який не закінчиться, допоки він не возз’єднається зі своєю родиною.
Обман і правда
Поклавши Біблію на кафедру, я подивилася на допитливі обличчя, що чекали на початок моєї промови. Я помолилася і приготувалася. Що мені заважало?
Зростаючи в Божій благодаті
Англійський проповідник Чарльз Сперджен (1834–1892) вів повноцінне життя. Він став пастором у дев’ятнадцять років і вже невдовзі проповідував великим натовпам. Він особисто редагував усі свої проповіді, які, зрештою, були оформлені в шістдесят три томи. Сперджен написав багато різних коментарів, книг на тему молитви та інших праць. Зазвичай він читав по шість книжок на тиждень! В одній зі своїх проповідей Сперджен сказав: “Гріх неробства є найбільшим з усіх гріхів, бо спонукає до більшості з них… Жахливе ледарство! Боже, врятуй нас від цього!”
Порушені молитви
Чотирнадцять років марсохід “ Оппортьюніті ” безперебійно підтримував зв’язок з людьми в лабораторії реактивного руху НАСА. Сівши на Марс у 2004 році, марсохід пройшов двадцять вісім миль, зробив тисячі фотознімків та проаналізував багато матеріалів. Однак у 2018 році зв’язок між “ Оппортьюніті ” та науковцями припинився через потужну пилову бурю, яка засипала пилом сонячні батареї, позбавивши марсохід енергії.
Мудрість, якої ми потребуємо
Відкривши поштову скриньку, Еллен побачила об’ємний конверт, відправлений її дорогою подругою. Кілька днів тому Еллен розповіла подрузі про проблеми в стосунках. Вона з нетерпінням розкрила пакунок і виявила в ньому кольорове намисто з бусин та листівку зі словами: “Шукай Божих шляхів”. Еллен усміхнулася, одягаючи намисто.
Не сироти
Джон Соурс у книзі “ Покоління сиріт ” пише, що “жодне покоління не відчувало браку батьківської присутності настільки, як теперішнє, в якому 25 мільйонів дітей зростають в родинах без отців”. Особисто я, зустрівши на вулиці свого батька, імовірно, не пізнав би його. Мої батьки розлучилися, коли я був дуже маленьким. Усі фотографії мого батька були спалені. Отже, багато років я почувався сиротою. У тринадцятирічному віці я почув Молитву Господню (Мт. 6:9-13) і сказав собі: “Хоч у тебе немає земного батька, але тепер у тебе є Бог, твій Небесний Отець”.
Суть нашого свідоцтва віри
Алан звернувся до мене за порадою, як подолати страх публічних виступів. У нього, як і в багатьох людей, починало калатати серце, пересихало в горлі та червоніло обличчя. Логофобія – один із найпоширеніших соціальних страхів людей. Дехто навіть жартує, що боїться публічних виступів більше за смерть! Намагаючись допомогти Алану подолати страх поганого виступу, я запропонувала йому зосереджуватися на суті послання, а не думати про те, наскільки добре він його передає.