Прекрасне відновлення
У своїй книзі “Мистецтво плюс віра: Богослов’я творення” відомий художник Макото Фудзімура описує стародавнє японське мистецтво кінцуґі. Воно полягає в тому, що майстер бере розбитий посуд (спершу був чайний) і склеює уламки за допомогою лаку, змішаного із золотим пилом. “Кінцуґі, – пояснює Фудзімура, – не просто відновлює розбиту кераміку. Ця техніка робить її кращою, ніж раніше”. Мистецтво кінцуґі з’явилося багато століть тому, коли розбилася улюблена чашка воєначальника, і невідомий майстер створив новий вид мистецтва, який отримав широке визнання.
Бог покриває гріх
Самотня мама в 1950-х роках влаштувалася працювати друкаркою. Проте була одна проблема: у неї траплялися друкарські помилки. Намагаючись знайти спосіб виправити свої помилки, вона винайшла те, що стало відомим як “рідкий папір” – білу рідину, коректор, для замазування друкарських помилок. Після висихання на пробілі можна було надрукувати правильну літеру, ніби ніякої помилки і не було.
Постріл собі в ногу
У 2021 році самовпевнений інженер мав намір поставити новий світовий рекорд, пустивши стрілу на відстань у півтора кілометри. Попередній рекорд становив 618 метрів. Лежачи на спині, він натягнув тятиву сконструйованого ним самим ножного лука, зробив глибокий вдих і пустив стрілу. На жаль, рекорд побитий не був. Стріла не пролетіла навіть одного метра, оскільки встромилася прямо в ногу стрільця.
Вірний і незабутий
Маленький Шон не знав, що таке справжня родина. Його мати померла, а батько нечасто з’являвся вдома. Шон почував себе самотнім і нікому не потрібним. Але неподалік мешкала подружня пара, яка вирішила про нього подбати. Вони запросили малюка до себе і познайомили зі своїми дітьми, яких представили як “старшого брата” та “старшу сестру”. А ще вони взяли його із собою до церкви. Сьогодні Шон, доброзичливий юнак, – молодіжний служитель цієї церкви.
Проєкт “Червона сукня”
Проєкт “Червона сукня” було створено британською художницею Кірсті Маклауд і представлено в музеях та художніх галереях усього світу. Протягом тринадцяти років вісімдесят чотири клаптики бордового шовку подорожували різними країнами, де над ними працювали понад триста жінок (і кілька чоловіків), вишиваючи складні візерунки. Потім із цих шматочків було створено сукню, що зберігає в собі історію майстринь і майстрів, більшість із яких живуть у безвісності та злиднях.
Є питання?
Енн прийшла до хірурга на огляд. То був її старий знайомий. Після огляду лікар запитав: “У вас є запитання?” “Так, – відповіла Енн.– Ви в неділю ходили до церкви?” Питання не було засуджуючим. Із його допомогою дівчина хотіла розпочати розмову про віру.
За прикладом Христа
У 2014 році біля узбережжя Філіппін біологи зловили пару помаранчевих морських коників. Разом із частиною такого ж помаранчевого коралу, який служив для них домом, їх доставили до Каліфорнійської академії наук у Сан-Франциско. Вчені хотіли дізнатися: успадковують новонароджені коники забарвлення своїх батьків чи формують свій власний під впливом середовища. Помаранчеві коники народили тьмяно-коричневих дитинчат, яких помістили в акваріум із пурпуровим коралом. Незабаром діти теж стали пурпуровими. Не маючи іншого захисту, вони отримали від Бога здатність зливатися з фоном.
Звістка пророків
Перед початком Кубка світу з бейсболу в 1906 році спортивний оглядач Х’ю Фуллертон опублікував приголомшливе передбачення. Він заявив, що команда “Chicago Cubs”, якій усі передвіщали перемогу, програє в першій та третій грі, а виграє лише в другій. А ще під час четвертої гри буде дощ. Все здійснилося. Потім у 1919 році аналітичний талант підказав Фуллертону, що деякі учасники поступилися першістю в іграх навмисне. Мабуть, їх підкупили аферисти, котрі хотіли розбагатіти на ставках. Преса висміяла оглядача, але він знову мав рацію!
Зупиніться
Господар книгарні взяв відпустку всього на два дні, але Кейт, його помічник, був у нестямі від хвилювання. Робота йшла належним чином, проте бідний Кейт не знаходив собі місця: боявся, що не впорається з обов’язками керівника. Він щосили бігав по магазину і втручався в усе, у що тільки міг.
Турбота про приходьків
Тисячі українських жінок та дітей прибули на Берлінський вокзал, рятуючись від війни. Там їх зустріли німецькі сім’ї з табличками, пропонуючи біженцям притулок у своїх будинках. “Можемо прийняти двох”, – було написано на одній табличці. “Велика кімната”, – повідомлялося на іншій. Коли одну жінку запитали, чому вона виявляє таку гостинність, та відповіла, що її мати теж потребувала притулку, рятуючись від нацистів. Тепер вона, її донька, хотіла допомогти тим, хто опинився в схожій біді.
Заспокойтесь
Я зручно влаштувалась у флоат-капсулі. Це спеціальна камера, що ізолює людину від будь-яких зовнішніх подразників. Моє тіло плавало в рідині, немов у невагомості. Музика почала стихати і поступово замовкла. Світло плавно згасало. Я читала, що такі процедури знімають стрес та тривогу. Це не було схоже ні на що, з чим я коли-небудь стикалася. Здавалося, світ навколо мене зупинився. Мої найпотаємніші думки спливли на поверхню. Я вийшла з капсули спокійною і навіть трохи молодшою. Справді, у тиші прихована велика сила.
Яка мудрість?
Перед самим Великоднем 2018 року до торговельного центру увірвався терорист. Він убив двох людей та захопив у заручники жінку. Спроби її звільнити виявилися безуспішними, і тоді один із поліцейських запропонував терористу себе в обмін на заручницю.
Виконані обітниці
У дитинстві я щоліта на тиждень їздила до дідуся та бабусі. І лише недавно зрозуміла, скільки мудрості здобула від цих двох дорогих мені людей. Життєвий досвід і віра в Бога відкрили їм стільки, скільки мій юний розум не міг уявити. Розмови з ними переконали мене, що Бог надійний і виконує всі Свої обітниці.
Підкорення Духу
У повітрі відчувався запах шкіри та вівса. Ми знаходились у просторій коморі, де подруга нашої родини Мішель навчала мою доньку їздити на коні. Її білий поні слухняно підставив голову і відкрив рота, коли Мішель одягала на нього вуздечку. За допомогою цього пристрою можна керувати конем: уповільнювати його хід і повертати праворуч-ліворуч.
Бог несподіванок
У конференц-центрі зменшили освітлення. Декілька тисяч студентів схилили голови. Проповідник промовив молитву посвячення, а потім запросив встати тих, кого Бог закликає служити в закордонних місіях. Моя подруга Лінетт підвелася зі свого місця. Я знала, що вона вирішила служити Богові на Філіппінах. Але я особисто не відчувала жодного бажання підвестися, бо вважала, що проблем вистачає і в Сполучених Штатах. Мені хотілося поширювати Божу любов у рідній країні. Однак через десятиліття я переїхала до Великобританії, щоб служити новим ближнім, яких дав мені Бог. Він закликав мене до того, на що я не очікувала, і мої уявлення про своє призначення радикально змінилися.