М’язи віри
Під час відвідин зоопарку я зупинилася перепочити біля лінивця. Тварина висіла догори ногами і здавалася цілком задоволеною своєю повільністю. Я зітхнула. У мене були проблеми зі здоров’ям, які обмежували рух. А мені відчайдушно хотілося рухатися вперед, щось робити. Обурюючись своїми обмеженнями, я хотіла позбавитись цього відчуття слабкості. Спостерігаючи за лінивцем, я побачила, як він простягнув одну лапу і вхопився за найближчу гілку, а потім знову зупинився. Бути в спокої потребує сили. Якщо я хочу бути задоволеною повільним рухом або бути такою ж повільною, як лінивець, мені потрібна неймовірна сила. Щоб довіряти Богу в кожному періоді життя, коли все здається занадто повільним, мені потрібна надприродна сила.
Ким є Ісус?
За кого люди сприймають Ісуса? Дехто каже, що Він був добрим учителем і водночас звичайною людиною. Автор Клайв Льюїс написав: “Або цей чоловік і є Сином Божим або він безумець, або ще гірше. Ви можете Його ігнорувати як безумця, можете плювати на Нього та вбивати, як демона, і ви також можете впасти до Його ніг і назвати Його Господом і Богом. Втім давайте не вигадувати заступницьку нісенітницю про великого людського вчителя моралі”. Ці відомі слова з книги “ Просто християнство ” означають, що Ісус не був би великим пророком, якби Він хибно називав Себе Богом. То було б цілковитою єрессю.
Схильність до навчання
На жаль, у наш час стало звичним атакувати не лише погляди інших людей, але і самих людей, які цих поглядів дотримуються. Те саме відбувається і в академічних колах. Через це я був вражений, коли вчений і теолог Річард Хейз написав працю, у якій розкритикував книгу, яку сам написав багато років тому! У статті “ Читання, орієнтоване на Святе Письмо” Хейз виявив надзвичайне смирення, виправляючи свій минулий спосіб мислення, який з часом змінився під впливом постійного навчання.
Справжня свобода
Мейлін їхала в поїзді і, читаючи книгу, підкреслювала речення та щось писала на полях. Однак, почувши розмову між матір’ю та дитиною, які сиділи неподалік, вона припинила своє заняття. Мати казала дитині, аби та не малювала в книзі, яку вона взяла в бібліотеці. Мейлін одразу відклала в сторону свій олівець, не бажаючи, аби дитина наслідувала її приклад і, таким чином, проігнорувала настанови своєї матері. Мейлін знала, що дитина не розуміла різниці між псуванням чужої книги і нотуванням у власній.
Турбота про ближніх
Жозе, 77-річний учитель, вісім років мешкав у своєму автомобілі. Щовечора літній чоловік розміщувався у своєму Форді 1997 року випуску, уважно слідкуючи за зарядом акумулятора, до якого підключав свій комп’ютер для вечірньої роботи. Замість того, щоб витрачати кошти на оренду житла, Жозе надсилав гроші численним родичам в Мексиці, які потребували їх більше. Один із колишніх студентів Жозе часто бачив, як той кожного ранку щось шукав у своєму багажнику. Отже, він організував збір коштів і через декілька тижнів приніс Жозе чек, аби той міг орендувати житло. “Я просто розумів, що мав щось зробити в цій ситуації”, – сказав чоловік.
Команда мрії
Вірні друзі Меланія і Тревор разом пройшли гірськими стежками вже багато миль. Однак вони ніколи б не змогли цього зробити поодинці. Меланія, яка народилася з розщілиною хребта, пересувається на інвалідному візку, а Тревор через глаукому втратив зір. Зустрівшись, вони усвідомили, що ідеально підходять для подорожей гірськими місцевостями Колорадо. Тревор, ідучи стежкою, несе Меланію на спині, а вона підказує йому, куди йти. Вони називають себе “командою мрії”.
Їжа як прояв любові
Я була в одній сім’ї на святкуванні дня народження, де господиня втілила всі вподобання іменинниці в декорі, подарунках і, найголовніше, у їжі. Дівчинка любила стейк та салат, а також малиновий торт із білим шоколадом. Отож, було приготовлено стейк на грилі, шпинат і замовлено улюблений торт. Уся ця їжа виражала любов.
Спішити і чекати
“Чим ми будемо займатися у вільний час?” Це питання було головною думкою в есе економіста Джона Мейнарда Кейнса, яке він опублікував у 1930 році. Автор припустив, що через сто років технологічний та економічний прогрес приведе людство до моменту, коли ми працюватимемо лише три години на день і п’ятнадцять годин на тиждень.
Ви здатні це зробити!
Підбадьорення – це як кисень, без якого ми не можемо жити. Це підтвердив своїм прикладом дев’ятирічний Джеймс Севідж. Хлопчик проплив більше трьох кілометрів від узбережжя Сан-Франциско до острова Алькатрас і назад, ставши наймолодшим плавцем, який зробив такий подвиг. Під час запливу, провівши тридцять хвилин у холодній неспокійній воді, Джеймс захотів повернутись. Але група веслярів на човнах почала кричати: “Ти зможеш!” Ці слова надали йому сил, і він досягнув мети.
Пізнавайте Ісуса
У своїй книзі “Заклик” Ос Гюннес розповідає історію про Артура Бьорнса, який був головою федеральної резервної комісії США в сімдесятих роках. Єврей Бьорнс почав приходити на заняття з вивчення Біблії, що проводилися тоді в Білому Домі.
Немає більшої любові, ніж…
У 2019 році було відзначено 75-річницю Нормандської операції і вшановано пам’ять 156000 військових, які взяли участь у найбільшому в історії морському вторгненні заради звільнення Західної Європи. У своїй молитві по радіо 6 червня 1944 року президент Рузвельт просив Божого захисту, кажучи: “Вони воюють не через жагу до загарбань. Вони воюють, аби покласти кінець цим загарбанням. Вони воюють заради свободи”.
Він знає моє серце
Після того, як клієнтка продуктового магазину здійснила оплату через касу самообслуговування, до каси підійшов я зі своїми покупками. Раптом до мене гнівно звернулась якась жінка. Я не помітив, що наступною в черзі була вона. Усвідомивши свою помилку, я щиро сказав: “Вибачте”. Однак вона відповіла мені: “Ні”, і додала багато іншого.
Вижити і процвітати
Родина Крудсів із мультфільму вважає, що “вижити можна лише за умови, якщо їхня маленька родина триматиметься разом”. Вони бояться світу та інших людей. У пошуку безпечного місця для життя вони зі страхом виявляють, що на обраній ними території вже мешкає дивна родина. Однак невдовзі родина Крудсів починає вчитися приймати відмінності своїх нових сусідів, отримувати їхню підтримку і жити разом. Вони усвідомлюють, що їм насправді подобається мешкати поряд із сусідами, і що для повноти життя вони потребують інших.
Небесна Вечеря Господня
Двадцятого липня 1969 року місячний модуль “Орел” космічного корабля “Аполлон-11” здійснив посадку на поверхню Моря Спокою. Космічні мандрівники вирішили перепочити після польоту, перед тим як вийти на поверхню Місяця. Астронавт Базз Олдрін отримав дозвіл узяти з собою хліб та вино, щоб звершити Вечерю Господню. Він прочитав уривок зі Святого Письма і потім скуштував першу їжу, яку коли-небудь споживали на Місяці. Згодом він написав: “Я налив вино в чашу, яку мені дали в церкві. Через слабку гравітацію вино повільно і граціозно піднялося вверх по одному боці чаші”. Цими діями Олдрін засвідчив свою віру в хресну жертву Ісуса Христа і впевненість у Його другому приході.
Робіть, як для Господа
Журнал, для якого я писала, вважався “важливим”, тому намагалася написати найкращу статтю, щоб догодити високопрофесійному редактору. Відчуваючи напругу через необхідність відповідати стандартам редактора, я знову й знову переписувала свої думки та ідеї. Однак у чому полягала моя проблема? Чи була вона в обраній темі? Чи мої справжні хвилювання стосувалися мене самої? Чи похвалить редактор не лише мої слова, але і мене саму?